Зрада у стосунках — це завжди великий шок і стрес. Ті, кого зрадили, можуть переживати емоції, схожі з симптомами посттравматичного стресового розладу.
Однак невірність не завжди свідчить про те, що любов зникла. Якщо обидва партнери хочуть зберегти стосунки, їм належить тривалий процес відновлення довіри.
Сімейний і парний терапевт Софія Терлез та письменник Марк Лівін обговорили в подкасті Простими словами, чому відбувається зрада і як справлятися з цією психологічною травмою.
Чому люди зраджують
Психолог говорить, що зрада — це руйнівна поведінка, за допомогою якої людина уникає складнощів у стосунках. Хтось занурюється в роботу, хтось захоплюється алкоголем, а хтось вирішує зрадити.
Однак важливо розуміти, що невірність не обов’язково відбувається в проблемних стосунках, де партнер може чогось недоотримувати.
Навпаки, дослідження показують, що багато зрадників справді глибоко емоційно прив’язані до своїх партнерів і вважають свої стосунки щасливими.
Але навіть у гармонійних парах буває непросто. Наприклад, кризи часто трапляються після народження дитини або якщо один із партнерів втрачає роботу і шукає нову.
Це період значних змін у житті. І людина може свідомо шукати “на стороні” рішення своїх проблем.
Отже, вся вина за зраду лежить на зраднику, і інший партнер не повинен відчувати провину за нібито недоотримані почуття.
Багато хто після зради повертається у стосунки. І тут вибір вже за тим, кому зрадили.
Як пережити зраду
Коли обидва партнери після зради вирішують зберегти стосунки, це означає, що у них є надія змінити та покращити своє спільне життя.
Але буває, що люди поспішають повернутись до звичного життя, роблячи вигляд, що нічого не сталося — це може призвести до глибокого болю і недовіри, відштовхуючи одне одного.
Непрожита і непробачена зрада отруює стосунки та створює нові проблеми. Можна скільки завгодно стверджувати, що погане залишилося в минулому, але тіло все одно буде сигналізувати зворотне.
Будь-який тригер (слово, запахи, атмосфера тощо) може викликати флешбеки і негативні реакції — гнів, сум, сльози, істерики, відсторонення і так далі. Людина не може це контролювати.
Без відновлення довіри у стосунках кожного разу буде спливати зрада, а інший партнер відчуватиме, що пробачити його так і не змогли, незважаючи на всі зусилля це виправити.
Що робити в такій ситуації? Потрібна послідовна і ґрунтовна праця обох партнерів над стосунками. Відповідальність в першу чергу лежить на тому, хто зрадив. Після його ініціативи другий партнер може включитися в спільну роботу.
Спочатку зрадник повинен почути історію болю, яку пережив його партнер, коли дізнався про зраду. Це допоможе зрозуміти, чому виникають ті чи інші емоційні сплески і флешбеки.
Відновлення довіри — тривалий і трудомісткий процес. Слід бути чесними і відкритими в спілкуванні. Від людини, якій зрадили, можуть виходити підозри, перевірки телефонів, контроль і так далі.
Але замість відсторонення і роздратування, людина, яка скоїла зраду, повинна, навпаки, проявляти відкритість і щирість.
Хорошим кроком буде запитати: “Що я можу зробити або сказати, щоб тобі стало легше?” Теплота і розуміння заспокоюють і лікують.
Однак, якщо людина постійно згадує про зраду і знову переживає ці емоції, це означає, що довіра не відновлена. Тут може допомогти терапія для пар.
